Нове дослідження: роль зоопарків у протистоянні зникненню видів
Дослідження, проведене Лондонським зоологічним товариством (ZSL) демонструє вражаючу роль зоопарків, акваріумів, ботанічних садів і насіннєвих банків у справі повернення тварин і рослин після зникнення їх у дикій природі.
23 лютого у провідному науковому журналі Science опубліковані результати дослідження, проведеного за підтримки Лондонського зоологічного товариства (ZSL). Воно всебічно оцінює стан 95 видів тварин і рослин, які зникли у дикій природі та з 1950 року існують виключно у зоологічних і ботанічних установах. До вимирання цих видів в дикій природі призвело, в основному, знищення людиною їх середовища існування.
Як повідомляється на сайті ZSL, результати дослідження свідчать про величезні спільні зусилля зоологічних і ботанічних установ, урядів та партнерів, відповідальних за середовища існування. Ці сили об’єдналися, щоб запобігти вимиранню та дати деяким видам шанс успішно відновити свій статус в дикій природі.
Втім, як попереджають автори, існування виключно під опікою людини не гарантує цим видам повної безпеки. Дослідження показує, наскільки ми близькі до того, щоб назавжди втратити багато інших видів.
Експерти з зоопарків ZSL у Лондоні та Віпснейді працюють із 16 із 38 наразі вимерлих у дикій природі видів тварин. Це більше, ніж у будь-якому іншому зоопарку у Великобританії. Окрім того, вони мають великий досвід співпраці з колегами.
В ході спільних програм розведення, польових робіт і досліджень, ZSL співпрацював з багатьма партнерами, щоб повернути низку вимерлих видів у їхні природні середовища проживання. Наприклад, деревних равликів на островах Французької Полінезії та шаблерогого орікса в Чаді. Вже цього року планується повернути в дику природу гуамського зимородка.
Захист видів є центральним для місії та мети ZSL. Тому зазначене наукове дослідження сприятиме довгостроковій охороні зниклих у дикій природі видів.
У дослідженні також підкреслюється розрив у справі збереження тварин і рослин. Загалом приділяється більше уваги збереженню тварин. Всупереч тому, що і ті й інші в однаковій мірі є вимерлими в дикій природі. З 12 видів, для яких дикі популяції вже були відновлені, лише два є рослинами. Тобто лише 23% вимерлих у дикій природі видів рослин зазнали спроб транслокації у порівнянні з 67% видів тварин.
Слово науковцям
Один з ключових авторів, Донал Сміт (Donal Smith) з Інституту зоології ZSL зазначає: «Без цих установ, відданих своїй справі, та їхніх зусиль щодо збереження ми б уже втратили такі види, як шаблерогий орікс (Oryx dammah), кілька видів полінезійських деревних равликів і софори тороміро — ендемічної рослини з острова Пасхи.
Завдяки десятиліттям невтомної роботи зі збереження видів у нас є можливість відновити більше популяцій у дикій природі. Вкрай важливо, щоб зоопарки, акваріуми, ботанічні сади та насіннєві банки отримували для цього фінансову та міжурядову підтримку».
Донал Сміт додає, що попри героїчні зусилля, невдачі трапляються так само часто, як і успіхи. Невдача спіткала у випадку з рибою виду Megupsilon aporus. Ця дрібна рибка, на жаль, назавжди втрачена у 2012 р. Її доля свідчить, наскільки вразливою може бути ситуація. В той самий час, європейський зубр, колись обмежений невеликою популяцією під опікою людини, тепер процвітає в дикій природі, і дає надихаючий приклад того, що можна досягти у збереженні видів.
Одним з параметрів, вкрай важливим для всіх вимерлих у дикій природі видів, є те, наскільки високим є ризик повного зникнення. Хоча всі вони знаходяться під опікою людини, деякі види представлені лише жменькою особин, тоді як інших нараховується кілька тисяч.
Джон Юен (John Ewen), дослідник з Інституту зоології ZSL і старший автор дослідження, пояснює: «Кожен вимерлий у дикій природі вид унікальний у тому, наскільки він захищений від вимирання. Тому їх порятунок потребує конкретних дій, адаптованих до конкретного виду”.
Джон Юен наводить приклад: “Порівняйте високий ризик вимирання для голуба Сокорро та оптимістичну ситуацію з шаблерогим оріксом. Перший вид майже 100 років існує виключно у зоопарках із поточною популяцією лише 162 особин. Розмір популяції орікса в зоопарках знаходиться в межах тисячі. До того ж ведуться успішні реінтродукції через 16 років після зникнення виду в дикій природі.
У нас є можливість захистити та врятувати всі ці види. Проте успішне відновлення стає легшим, коли у програмах розведення ми маємо більше особин та пройшов короткий час між втратою з дикої природи та їх поверненням у неї».
Директор зі збереження ZSL та співавтор дослідження Ендрю Террі (Andrew Terry) зазначає: «Це дослідження демонструє, наскільки потужною може бути природоохоронна робота для захисту видів і подолання кризи біорізноманіття. Навіть у найекстремальніших випадках. Крім наукового керівництва та управління експертами, дуже важливо, щоб ці програми збереження та випуску підтримувалися спонсорами та політиками. Ми довели, наскільки позитивними можуть бути результати для зниклих у дикій природі видів. Тепер нам потрібно більше інвестицій у них».
Сара Далрімпл (Sarah Dalrymple) з Ліверпульського університету Джона Мурса та співавтор дослідження: «Є кілька причин, чому вимерлі в дикій природі види рослин можуть рідше привертати до себе увагу. Одна з них — відсутність відповідних екземплярів для посадки та зникнення їх початкового середовища існування. Однак ставлення змінюється. Робиться більший акцент на спільній роботі ботанічних садів і пошуку відповідних домівок далеко від місця походження. що дає велику надію на майбутнє відновлення рослин».
Аксель Мереншлагер (Axel Moehrenschlager), голова групи фахівців з транслокації SSC МСОП і співавтор дослідження: «Зоопарки, акваріуми, ботанічні сади та насіннєві банки докладають титанічні спільні зусилля, щоб повернути всі вимерлі види у дику природу.
В міру того, як світ розв’язуватиме проблеми зміни клімату та втрати середовища проживання, ці організації продовжуватимуть відігравати важливу роль у запобіганні подальшій втраті біорізноманіття та, зрештою, сприятимуть відновленню видів».
“ZSL вірить, що природа може відновитися, і що збереження є найефективнішим, коли керується наукою. Ми закликаємо, щоб наука керувала всіма глобальними рішеннями щодо довкілля та біорізноманіття. Також закликаємо будувати здоровіше майбутнє для дикої природи, людей і планети” – відзначається у публікації.
Пропонуємо прочитати про реакцію зоопаркової спільноти Німеччини на резонансні висловлювання одного з міністрів.